- Положенням про навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 306, іншими нормативно-правовими актами,

- власним статутом.

У Концепції розвитку НВК покладені основні принципи сучасної освіти:

· Принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:

· рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

· рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

· рівень національно-соціальній, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

· рівень регіональній, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям північно-східної України;

· рівень місцевий, що відбирає в зміст освіти особливості м. Конотопа;

· рівень загально шкільний його спрямованості, профілю, спеціалізації, типу, традицій, що передбачає насичення освіти економічним змістом;

· рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

· Принцип гуманізації змісту освіти.

Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.

· Принцип розвиваючого характеру навчання.

Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.

· Принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між

учителем і учнем. Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.

· Принцип індивідуалізації та диференціації навчання.

Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах.

Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особистим планом тощо.

· Принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає

досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

· Принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний

розвиток і саморегуляцію.

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ

Мета діяльності закладу - це цілісна динамічна і відкрита система, яка об’єднує педагогічний процес дошкільного підрозділу і шкільного та надає можливості для найбільш чіткого вираження і самоствердження кожної особистості, що в умовах масової школи, як правило, залишається без уваги. Це одна із перспективних моделей сучасного освітнього закладу.

Головні завдання закладу:

· організація у навчально-виховному комплексі педагогічно доцільної суб’єкт-суб’єктної взаємодії сім’ї, дошкільної установи і школи („батьки-діти-педагоги”) в процесі підготовки дітей до школи;

· забезпечення всіх видів наступності у змісті взаємодії у процесі підготовки дітей до школи для досягнення літичного переходу від дошкільного до молодшого шкільного дитинства;

· проведення педагогічного діагностування як основи особистісноорієнтованого процесу підготовки дітей до школи у навчально-виховному комплексі;

· задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

· різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;

· формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури;

· розвиток творчих здібностей дитини, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;

· формування позитивної мотивації на здоровий та безпечний спосіб життя, стимулювання і впровадження сучасних форм, методів та інноваційних технологій превентивного виховання;

· надання можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб;

· виховання поваги до Конституції України державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

· формування особистісних рис громадянина України, який є носієм духовної культури народу, його національної самобутності;

· забезпечення психологічного супроводу навчально-виховного процесу.

2. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Напрямки виховного процесу:

Національно-патріотичне виховання
Громадянське виховання
Родинно-сімейне виховання
Превентивне виховання
Трудове виховання
Фізичне виховання
Художньо-естетичне виховання
Екологічне виховання
Розвиток учнівського самоврядування

2.1. Система виховних завдань:

· створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості;

· виховання громадянина України, здатного вільно орієнтуватися в сучасному суспільно-політичному просторі;

· прищеплення високої правової культури, поваги до законів держави, формування правової свідомості;

· виховання демократичної культури, вміння відстоювати свою точку зору, поважати позицію інших;

· формування активної життєвої та громадської позиції;

· розвиток нахилів, інтересів, здібностей дитини, формування її загального культурного рівня, життєвих компетенцій;

· розвиток навчально-пізнавальних потреб і здібностей учнів, допомога їм у науковій організації своєї навчальної діяльності;

· залучення учнів до скарбів української народної творчості, виховання поваги до національних традицій;

· сприяння виробленню в учнів на основі загальнолюдських цінностей норм етики, моральної самооцінки, формуванню їхніх моральних переконань;

· формування вмінь та навичок використовувати досягнення мистецтва для пізнання природи, життя людей, себе як особистості;

· забезпечення процесу самовизначення, саморозвитку, самореалізації особистості;

· орієнтація учнів на аналіз своїх дій, планування своєї роботи, навчання прийомам самоконтролю;

· формування високої екологічної свідомості, прищеплення потреби у збереженні й примножуванні навколишньої краси природи;

· формування потреби у здоровому способі життя;

· озброєння батьків психолого-педагогічними знаннями, необхідними для виховання дітей.

2.2. Стратегічні завдання:

· створення системи виховання, яка відповідає загальнолюдським цінностям та інтересам особистості, суспільства, держави;

· сприяння підвищенню ефективності виховної діяльності вихователів та педагогів, їх фахової майстерності у сфері виховання;

· орієнтація на сучасний психолого-педагогічний досвід у сфері виховання;

· озброєння класних керівників технологіями, які максимально сприяли б формуванню соціально активної особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення;

· забезпечення цілісності і наступності виховного процесу;

· створення виховного середовища і забезпечення системного підходу до організації навчально-виховного процесу;

· перетворення виховного процесу на соціальний простір самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення учня;

· створення умов для набуття учнями індивідуального досвіду, життєтворчості;

· сприяння розвитку системи учнівського самоврядування;

· дієвість психологічної служби;

· посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії з школою;

· співпраця з громадськими організаціями, соціальними службами.

2.3. Шляхи реалізації основних завдань виховної роботи:

· діагностичний мінімум (вивчення рівнів адаптованості, навчальної мотивації, діагностика процесів пізнавальної сфери, вивчення інтелектуальних здібностей);

· соціометричні дослідження класного колективу;

· виховання у грі (рольова гра, конкурс-гра, суд);

· години спілкування (сповідь, бесіда, відверта розмова, дискусія, диспут, дебати, ток-шоу, презентація);

· нестандартні форми проведення виховних заходів ( круглий стіл, брейн-ринг, усний журнал, зустрічі з цікавими людьми, лікарями, представниками правоохоронних органів, творчий калейдоскоп, захист проектів, свята, тематичні дискотеки);

· спільні творчі справи та акції;

· учнівське самоврядування;

· видавнича діяльність (прес-центр, шкільна газета, випуск тематичних стіннівок, плакатів);

· екскурсійна діяльність;

· психологічний супровід (діагностика, анкетування, тренінги, практикуми, консультації, робота підлітків-інструкторів за програмою «Рівний-рівному», лекції);

· групова, клубна діяльність;

· батьківський всеобуч (батьківські збори, години батьківського спілкування , сімейно-родинні свята).

3. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Умови навчально-виховного процесу:

· навчально-виховний процес будується виключно на засадах наукової методології. Вся організація НВП, зміст, форми і методи навчання та виховання є такими, що теоретичні і практичні відомості на будь-якому рівні вивчення безпосередньо відповідають даним сучасної науки, нормам загальнолюдської моралі. При вивченні суспільних наук необхідно вчити розрізняти факти та їх тлумачення, оцінку не нав’язувати учням категоричні, незаперечні судження та оцінки.

· Навчально-виховний комплекс повністю самостійний у виборі форм організації НВП, методів і засобів його реалізації. Будь-яке нав’язування типів, структур уроків чи методів їх проведення є неприпустимим (хоча не слід ігнорувати загально-педагогічними та методичними вимогами до організації НВП).

· засвоєння вихованцями змісту освіти має здійснюватись не стільки шляхом передачі готових висновків, скільки шляхом розвитку творчих задатків, здібностей, спрямованих на створення цінностей, знань і умінь, підведення дітей до самостійних висновків та узагальнень.

· пояснювально-ілюстративні і репродуктивні методи повинні органічно поєднуватись з проблемними методами, які ставлять дитину в умови самостійного набування знань; дискусіями, дидактичними іграми, творчими індивідуальними завданнями, з широким використанням сучасних ТЗН, поступовим впровадженням комп’ютерних технологій.

· у НВП створюються умови для морально-етичної оцінки вихованцями реальних та навчальних ситуацій і перевірки своїх можливостей. Організація такої пізнавальної діяльності передбачає гнучке поєднання індивідуальної та групової, самостійної і керованої, класної і домашньої діяльності.

· НВП будується на основі результатів всебічного систематичного і науково обґрунтованого вивчення психолого-фізіологічних особливостейдитини. З цією метою заклад забезпечується психологічною службою.

· орієнтація на всебічний гармонійний розвиток особистості учнів детермінує таку максимальну наповнюваність:

- у дошкільних групах – не більше 20 вихованців,

- у класах — не більше 28 учнів,

- у групах продовженого дня — не більше 25 учнів,

- у підгрупах (з поглибленим вивченням англійської мови) – від 8 до 10 учнів

· у НВК створюється надійна система як запобігання неуспішності і відставання учнів у навчанні, так і робота з обдарованими дітьми.

· духовне відродження закладу вимагає гуманізації не лише змісту освіти, але й НВП. Вона полягає в створенні такої атмосфери на заняттях, щоб задовольнялися природні потреби учнів у пізнавальній діяльності, спілкуванні, самовираженні і самоутвердженні.

· робота щодо нагромадження вихованцями позитивного соціального досвіду, їх громадянського змужніння передбачає включення дітей в систему колективних відносин. Становлення особистості немислиме поза колективом.

· демократичні права дітей поєднуються з обов’язками глибоко оволодівати основами наук, дотримуватись навчальної і трудової дисципліни, бережливо ставитися до громадської власності, природи й навколишнього середовища. Обов’язковим є дотримання принципів загальнолюдської моралі і етики, здорового способу життя.

· естетичне виховання здійснюється на засадах національної культури мистецтва, традицій і звичаїв народу, за рахунок вивчення предметів естетичного циклу (музика, образотворче мистецтво, хореографія), організації позакласної роботи в галузі народного мистецтва тощо.

· обов’язковою умовою ефективного виховання учнівської молоді є широкий їх вихід за межі шкіл в самодіяльні молодіжні об’єднання (спортивні команди, гуртки технічної творчості, літературні і театральні студії тощо).

3.2. Шляхи реалізації навчально-виховного процесу

· здійснювати внутрішню диференціацію навчально-виховного процесу на основі даних діагностики: 1) визначити зміст освіти з предмета, скласти навчальні плани та програми; 2) здійснити педагогічний відбір особистісно-розвивальних технологій з предмета, які відповідають організаційним формам і методам навчання; 3) забезпечити перехід загальних цілей освіти вихованців кожного етапу навчання до цілей предмета, теми уроку, заняття;

· створювати учням атмосферу успішності та позитивних результатів;

· здійснювати особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання і виховання;

· забезпечувати широкий і вільний доступ дітей до необхідної інформаційної бази;

· створення на заняттях та уроках педагогіки співробітництва;

· включати вихованців у самостійну дослідницьку навчально-пізнавальну діяльність;

· організовувати й проводити предметні олімпіади та предметні тижні;

· організовувати навчальних екскурсій;

· реалізовувати Програму роботи з обдарованими дітьми;

· здійснювати взаємозв’язок індивідуальних і групових форм навчання поряд з фронтальними;

· проводити аналіз з позиції впливу можливостей середовища та проблемних зон довкілля для створення умов задоволення освітніх потреб школярів;

· визначати стимули навчальної діяльності вихованців;

· орієнтувати дітей на різні форми самоосвіти, на оволодіння новими формами самопідготовки;

· залучати батьків до співпраці з колективом закладу.

Пропонуються наступні освітні програми та курси:

1. продовжити поглиблене вивчення англійської мови з 1 класу;

2. продовжити впровадження курсів (системи додаткової освіти за варіативною складовою):

· «Логіка»

· «Сходинки до інформатики»

· «Зарубіжна література»

· «Права дитини»

· «Креативне мислення»

· «Християнська етика»

· «Конотопщина – мій рідний край»

3. продовжити роботу гуртка «Aptech+»

4. продовжити дослідно-експериментальну роботу з теми «Науково-методичні основи використання ІКТ у навально-виховному процесі в середовищі «1 учень – 1 комп’ютер» на базі шкільних нетбуків».

4. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Методична робота – це основний вид освітньої діяльності, сукупність заходів, що проводяться вчителями й вихователями з метою оволодіння методами та прийомами навчально-виховної роботи, творчого застосування їх на заняттях, уроках та в позакласній роботі, пошуку нових, найбільш раціональних та ефективних форм і методів організації, проведення й забезпечення навчально-виховного процесу.

Мета науково-методичної роботи НВК– надання ефективної допомоги вихователям, вчителям і класоводам у покращенні організації навчання і виховання дітей, узагальнення й запровадження передового педагогічного досвіду, збільшенні теоретичного рівня й педагогічної кваліфікації вихователів, викладачів і керівництва школи.

Основними завданнями методичної роботи в закладі є:

· якісна підготовка й проведення методичних тижнів й методичних днів, підвищення їхньої ролі в удосконаленні педагогічної майстерності керівного й викладацького складу закладу;

· забезпечення високого методичного рівня проведення всіх видів занять;

· підвищення якості проведення занять на основі впровадження нових інформаційних технологій;

· продовження педагогічних експериментів щодо пошуку нових технологій, форм і методів виховання та навчання;

· виявлення, узагальнення й поширення позитивного педагогічного досвіду творчо працюючих педагогів. Аналіз, апробація й упровадження нового методичного забезпечення освітнього процесу, впровадження нових форм, методів навчання, передового педагогічного досвіду;

· організація взаємодії з іншими навчально-виховнимикомплексами, науково-дослідницькими установами з метою обміну досвідом і передовими технологіями у галузі освіти;

· приведення методичного забезпечення навчальних предметів у відповідність із вимогами нових керівних документів у галузі освіти, навчальних планів і програм;

· організація й проведення робіт із підвищення якості ведення всіх документів з організації й обліку методичної роботи та їхньої розробки;

· розробка навчальних, науково-методичних і дидактичних матеріалів;

· упровадження в навчальний процес навчально-методичних і дидактичних матеріалів і програмного забезпечення автоматизованих систем навчання, систем інформаційного забезпечення занять, інформаційно-бібліотечних систем. Розробка програмного забезпечення для проведення навчальних занять і впровадження їх у навчальний процес;

· удосконалення проведення самостійних занять під керівництвом вихователів ГПД. Використання їх для підвищення індивідуалізації навчання учнів, розвитку в них навичок самостійної роботи;

· підвищення якості проведення занять у результаті модернізації й розвитку навчально-матеріальної бази закладу відповідно до змісту навчальних планів і програм, завдань щодо впровадження в освітній процес нових інформаційних технологій.

5. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

· Кадрове забезпечення здійснюється на основі штатного розкладу.

· Педагогічна діяльність здійснюється на основі функціональних обов’язків,

визначених у посадових інструкціях.

· Учитель є соціальним працівником, що організовує творчу співпрацю з учнями як рівноправними особистостями.

· Крім виконання соціального замовлення на надання обов’язкової середньої освіти, учитель має право на вияв творчої індивідуальності, на інноваційну діяльність у процесі власної педагогічної діяльності.

6. УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

З метою оптимізації управління життєдіяльністю школи створюються органи управління, діяльність яких дає змогу враховувати потреби учасників навчально-виховного процесу. Наявність розгалуженої структури управлінських органів у закладі вимагає організації їх взаємодії, координації роботи всіх підрозділів.

До структури управлінських органів у школі належать:

управлінські органи у закладі

органи колегіального управління закладом:

конференція Рада НВК педагогічна рада нарада при директорі нарада при заступниках директора

адміністрація НВК:

директор заступник директора з НВР заступник директораз виховної роботи методист з дошкільної освіти

органи громадського самовря-дування:

учні, вихованці вчителі, вихователі батьки, батьківський комітет

Органи колегіального управління закладом:

Органами колегіального управління закладом є: конференція, рада НВК, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках. Їх діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань НВК.

Конференція є вищим колегіальним органом громадського самоврядування НВК. Конференція затверджує статут, вносить корективи, розробляє напрями розвитку закладу, підвищення ефективності навчально-виховного процесу, здійснює пошуки додаткового фінансування, зміцнення матеріально-технічної бази. За необхідності створює тимчасові, постійні комісії з різних напрямів діяльності закладу, визначає їх повноваження. Скликається радою НВК один раз на рік.

НВК з урахуванням соціальних, економічних, національних та регіональних особливостей розробляє свій статут.

Статут НВК— сукупність норм і правил життя колективу з урахуванням його особливостей і перспектив розвитку. Він не повинен суперечити основним державним документам про навчально-виховний заклад, обмежувати права учасників навчально-виховного процесу (вчителів та учнів).

Раду НВК обирають на конференції або на загальних зборах.

Протягом року основну роботу в раді виконують педагогічний та батьківський сектори, які збираються два рази на семестр, заслуховують відповідальних за певні ділянки роботи, намічають шляхи виконання прийнятих рішень. Президія ради, до якої входять адміністрація та керівники секторів, здійснює оперативне керівництво закладом. За рішенням конференції або ради створюють опікунську раду з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян. Опікунська рада вживає заходів для зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування, поліпшення організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.

Педагогічну раду створюють для розгляду складних питань організації навчального процесу, підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогів. До її складу входять вихователі дошкільних груп, учителі, вихователі груп подовженого дня, адміністрація школи. Очолює її директор школи.

Роботу педагогічної ради планують у довільній формі відповідно до потреб закладу. Члени ради мають право виносити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але вона повинна збиратися не менше чотирьох разів на рік. При педагогічній раді створюють підзвітні їй методичні секції.

Нараду при директорі використовують для вирішення термінових питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу (аналізу успішності вихованців, дисципліни в закладі, для організації позакласної діяльності). Інколи нарада розглядає роботу окремих вихователів, учителів, виконання стандартів освіти тощо. Участь у них є обов'язковою для викладачів, адміністрації. Періодичність проведення визначає директор школи.

Наради при заступниках директора розглядають поточні проблеми, що стосуються їх адміністративної компетенції. Періодичність проведення визначається планом роботи закладу.

Управлінська діяльність адміністрації школи

Управління сучасним навчально-виховним комплексом є складною системою з багатьма внутрішніми взаємозв'язками. Його ефективність багато в чому залежить від правильного розподілу обов'язків в адміністрації закладу, до якої належать директор, заступники з НВР, методист та педагог-організатор.

Директор організовує планування змісту та забезпечення навчально-виховного процесу, несе за нього відповідальність. До його обов'язків належить також піклування про здоров'я, безпеку дітей, про створення умов для позакласної та позашкільної роботи. Директор наділений адміністративною владою, і від уміння користуватися нею залежить його авторитет. Він не може бути консервативним виконавцем інструкцій, а мусить бути творчим керівником. Важливо, щоб він був наділений такими рисами, як демократизм, вимогливість, самовимогливість, чесність, відвертість, дипломатичність, мобільність, чуття нового тощо. Директор керує роботою своїх заступників, узгоджує спільну діяльність адміністрації з громадськими організаціями, вчителів та учнів, відповідає за комплектування класів. Один з найголовніших напрямів його роботи — добір і розстановка педагогічних кадрів. У сфері його компетенції організація роботи ради НВК, педагогічної ради, батьківського комітету, батьківського всеобучу, загальне керівництво методичною роботою, навчально-виховним процесом, координація позакласної роботи вчителів. Директор несе відповідальність за організацію роботи з охорони праці і техніки безпеки, забезпечення гігієни праці вихованців, вихователів і вчителів.

Заступник директора з навчально-виховної роботи організовує і контролює процес навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку. Контролює виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів. Здійснює керівництво методичною роботою з учителями, складає і контролює розклад уроків, графіки факультативних і гурткових занять, контрольних, проведення лабораторних робіт, навчальних екскурсій. Відповідає за звітність із питань навчально-виховного процесу, організовує методичну роботу предметних комісій та методичних об'єднань, діяльність передового досвіду кращих педагогів. Контролює роботу бібліотеки.

Педагог-організатор організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам, які залучаються до виховної роботи з учнями. В його обов'язки входить організація і координація шкільної художньої самодіяльності, туризму та краєзнавчої роботи, підготовка і проведення традиційних шкільних та державних свят, організація чергування класів по закладу. Він підтримує зв'язок з інспекцією у справах неповнолітніх, відповідає за діяльність клубу вихідного дня, консультує батьків, шефів, платних та громадських керівників гуртків щодо організації праці з дітьми.

Органи громадського самоврядування

З метою демократизації управління, налагодження зворотного зв'язку, поточного коригування управлінських рішень у закладі діють органи громадського самоврядування учнів (учнівський комітет НВК (класу), учителів та вихователів (профспілковий комітет, методична рада), батьків (батьківський комітет НВК (класу, групи), повноваження яких визначає статут НВК. Вони є дієвим засобом формування громадської думки, сприяють діалогізації взаємин з адміністрацією.

Профспілковий комітет. Відповідно до законодавства персонал закладу(педагогічний, адміністративно-господарський, медичний, навчально-допоміжний, обслуговуючий) має право вільно об'єднуватись у профспілки. Адміністрація закладу погоджує з профспілковим комітетом штатний розклад, навчальне навантаження, умови праці персоналу, укладає угоди про охорону праці, повідомляє про скорочення робочих місць (не менш ніж за три місяці).

Методична рада. Є колегіальним органом педагогічних працівників, обов'язок якого — сприяти розвитку та удосконаленню методики навчально-виховного процесу, професійної майстерності і творчого зростання вчителів і вихователів. Вона аналізує та обирає найоптимальніші варіанти змісту освіти (навчальних планів, програм, підручників), форм і методів навчально-виховного процесу, способів їх реалізації, організовує роботу з підвищення кваліфікації педпрацівників, вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду.

Батьківський комітет НВК (класу) є органом батьківського самоврядування, склад якого обирають на батьківських зборах. Метою його діяльності є сприяння виконанню статутних завдань закладу, забезпечення єдності педагогічних вимог до вихованців та надання допомоги сім'ї у вихованні й навчанні дітей. Комітет діє згідно з тимчасовим положенням, його рішення, які мають рекомендаційний характер, обов'язково розглядає адміністрація закладу. Батьківський комітет зобов'язаний дотримуватися статутузакладу, виконувати рішення, розпорядження адміністрації щодо організації навчально-виховного процесу, захищати дітей від будь-яких форм фізичного та психічного насилля, пропагувати здоровий спосіб життя.

Свої зусилля здебільшого він спрямовує на розвиток матеріально-технічної бази, фінансове забезпечення закладу, сприяння роботі учнівських об'єднань за інтересами.

7. ФІНАНСОВА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Фінансово-господарська діяльність навчального закладу здійснюється на основі його кошторису.

Джерелами формування кошторису закладу є:

- кошти місцевого бюджету;

- кошти фізичних та юридичних осіб;

- кошти, отримані від надання освітніх послуг понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами;

- платні гуртки, факультативи;

- організація спортивних, фізкультурно-спортивних заходів;

- здавання в оренду будівель, споруд та іншого нерухомого майна, обладнання, непов’язаних з навчально-виховною діяльністю, яке не погіршує соціально-побутові умови працівників закладу, учнівської молоді.

В навчальному закладі створюється фонд загального обов’язкового навчання, які формуються з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів засновників та бюджету в розмірі не менше 3 відсотків витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду загального обов’язку навчання зберігаються на рахунку цього навчального закладу в уставі банку і витрачаються відповідно до кошторису, що стверджується директором навчального закладу.

Облік і використання коштів загального обов’язку навчання здійснюється цим навчальним закладом згідно з наказом директора, що видається на підставі рішення ради навчального закладу, відповідно до порядку передбаченого чинним законодавством.

Контроль за правильне використання коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюють органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, органи управління освітою.

Навчальний заклад має право на придбання та оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умом колективу.

Порядок ведення діловодства і бухгалтерського обліку в навчальному закладі визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади.

Звітність про діяльність загальноосвітнього навчального закладу встановлюється відповідно до законодавства.

8. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ

РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ

· зміцнення матеріально-технічної бази закладу;

· удосконалення інформаційного центру, медіа простору;

· придбання комп’ютерної техніки, технічних засобів навчання;

· поповнення існуючих кабінетів навчально-наочними посібниками, довідковою, методичною, науково-популярною літературою;

· поповнення бібліотечного фонду;

· організація виготовлення саморобних навчальних посібників та електронних посібників і програм;

· придбання меблів для кабінетів;

· створення WEB – сайту закладу.

9. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ НВК

· поліпшення матеріально-технічної бази закладу для можливості всебічного формування й розвитку особистості;

· реалізація індивідуальних творчих потреб за рахунок варіативної складової навчального плану;

· впровадження нових освітніх технологій в навчально-виховний процес;

· використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі;

· залучення до науково-дослідницької діяльності;

· проведення предметних тижнів, тематичних заходів, науково-практичних конференцій;

· забезпечення активності та результативності на всіх етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад;

· проведення та забезпечення активної участі вихованців в інтелектуальних та творчих конкурсах, турнірах;

· активна співпраця з іншими навчальними закладами;

· організація змістовної позакласної роботи;

· забезпечення результативної роботи гуртків різних напрямків;

· забезпечення видавничої діяльності учнів та педагогів закладу;

· дієва робота психологічної служби, співпраця з громадськими та соціальними службами міста;

· піклування про збереження здоров’я дітей;

· пропаганда здорового способу життя;

· піклування про дітей із соціально незахищених сімей;

· забезпечення морального і матеріального заохочення творчих учнів та вчителів;

· залучення батьків до вирішення важливих питань у житті закладу, проведення спільних з батьками заходів;

· співпраця з міжнародними організаціями.

10. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Освітні результати:

· швидка адаптація учнів;

· стійкий рівень якості навчання;

· стійка мотивація до навчання;

· підвищення самооцінки вихованців;

· позитивне відношення до навчання та школи;

· розвиток базових компетенцій: творчого мислення; інформаційного – комунікативних компетенцій; проектних, соціальних, дослідницьких.

· підвищення рівня культури вихованців, виховання патріотизму і формування активної громадської позиції.

Педагогічні, науково-методичні результати:

· висока якість володіння сучасними освітніми технологіями і методиками;

· поява професійних ініціатив і втілення їх в інноваційних програмах і проектах в закладі;

· розробка і впровадження модульних освітніх програм компетентнісної спрямованості;

· методичні і дидактичні матеріали, що забезпечують реалізацію концепції закладу;

· динаміка мотивації педагогічних кадрів до інноваційної діяльності в освіті.

Організаційно - управлінські результати:

· створення системи оцінки і моніторингу якості освіти;

· відкриття ресурсного центру (комп'ютерний клас з медіатекой);

Соціальні результати: ·

· зменшення долі дітей, які мають форми девіантної поведінки;

· розширення освітніх і соціальних можливостей учнів шляхом формування у них окремих компетенцій;

· зміцнення соціальної спільності завдяки участі в спільних з дітьми проектах і освітніх подіях;

· формування і зміцнення позитивного іміджу навчального закладу.

· укладення договорів «Про співпрацю» з організаціями міста і освітніми установами.

Конотопський навчально-виховний комплекс: ЗОШ І ступеня - ДНЗ

Концепція розвитку НВК